До ніжних струн дитячої душі

Я доторкаюсь, наче до ікони.

І лине пісня, пишуться вірші,

Звучать луною сотні камертонів.

Хочеться перефразувати відомий вислів: "Не місце прикрашає людину, а людина  -місце". Саме це стосується доброї і надійної, відповідальної і справедливої людини, вчителя з великої літери, Тімченко Анни Іванівни, яка все своє життя присвятила дітям, школі.

Народилась вона 08.07.1949 року на Херсонщині, неподалік від легендарної Каховки, яка стоїть на березі Дніпра. В сім'ї було троє дітей. Мати виховувала їх сама, тому що батько помер  в 1950 році від тяжких поранень і контузій, отриманих під час війни. Анна Іванівна дуже вдячна своїй матусі за те, що вона, сама малоосвічена, дала освіту  дітям.

З дитинства вона мріяла стати вчителем. Її однокласники писали в щоденнику побажань, який зберігається вже 49 років: "Ти повинна бути вчителькою, адже ти можеш підходити до людських сердець, завжди підкажеш і допоможеш. Діти тебе будуть любити, як любимо тебе ми."

Але в житті  спочатку все склалося по-іншому. В 1966 році вона закінчила 10 класів і в цьому ж році вступила до Херсонського сільськогосподарського інституту  на агрономічний факультет. Закінчивши його в 1971 році, разом з чоловіком, Тімченко Віктором Івановичем,  приїхала на Донеччину. Його призначили працювати агрономом в с. Зелений Яр. Другої ставки агронома в селі не було, і їй запропонували працювати вчителем біології у Веселівській школі, в якій Анна Іванівна працювала 10 років. Вже маючи двох дітей, Руслана та Людмилу, вона вступила в 1975 році на заочний відділ Мелітопольського педагогічного інституту, який закінчила за три роки за фахом біологія.

За життєвих обставин, через 10 років праці у Веселівській школі разом з чоловіком переїхали до Новогригорівки, де працює вже 34 роки. З них 21 рік працювала заступником директора з навчально-виховного процесу, 6 років - директором  Новогригорівської  школи та 17 років - вчителем. В 1985 році - присвоєно звання вчитель-методист. В 1988 році обрано делегатом з'їзду учителів в Москві від вчителів Володарського району. З 2001 року -   вчитель вищої категорії.

 Школа - це її любов та призначення ось уже на протязі 44 років.

Анні Іванівні пощастило бути в школі, в якій працював Василь Сухомлинський, ходити її коридорами, вдихаючи дух любові до дітей, школи. Для неї слова В.О.Сухомлинського: "Мистецтво й майстерність, навчання й виховання полягає в тому, щоб розкрити сили й можливості кожної дитини, дати радість успіху в навчанні, серце віддавати їй", - стали девізом у подальшій роботі. Її життєве кредо: "Не з наукою йти до учнів, а разом з учнями йти до науки".

З метою заохочення учнів і відповідального ставлення до навчання, вона проводить  різноманітні заходи: "Посвячення в біологи", "Посвячення в хіміки", "Осінній бал", гру "Морзянку", запрошуючи батьків та учнів минулих років.

Діти відчувають  її любов до професії, до своїх предметів, біології і хімії, тому завжди з бажанням ідуть на уроки. І дають найкращі результати  в районних олімпіадах.(1 місце з біології - Прибор Тетяна, Черський Віктор). Її учні стали вчителями біології (Якименко Л.В. - Зеленоярська школа, Насонова В.В.- с. Бердянське) та вчителями з інших предметів.

                 Той, хто в школі не працював

                   Не падав часом від утоми,

                  Той щастя повного не знав,

                   І радість тому не відома.

А тут моє життя пройшло і лине пісня лебедина.

Хоч  всякого в житті  було, а я -Учитель і до нині!

Зі святом Вас, шановна Анно Іванівно, з Днем вчителя!