Мабуть, не існує народу, для якого прихід весни не був би святом. Адже весна – це відродження природи, відновлення всього живого. Наші далекі пращури пов’язували з весною початок нового року й урочисто зустрічали зелено косу красуню. Проте не годилось зустрічати нову пору року, не попрощавшись із попередньою і не подякувати їй. Отже, цикл весняних свят в Україні відкривало свято проводів зими. Своєрідною умовною межею між зимою та весною було свято Масляниці, що тривало цілий тиждень. Кожен день тижня мав своє значення.

На останній день свята Масляниці, а воно називається «Прощена неділя», було запрошено всіх мешканців сіл Бойовської сільської ради: Малинівки, Бойового, Суженки, Новогригорівки, Паннівки, щоб взяти участь у святкуванні.

Педагогічний, батьківський та учнівський колектив нашої школи на чолі з директором школи Тедеровою В.В. добре підготувався до свята: гарно прибрано рушниками, квітами, тином «світлиця», господині у хустках, діти в українському одязі – все це нагадувало велику дружню родину.

Ніхто не залишався байдужим біля нашої «світлиці».

Ведуча Бойко В.Л., мати учня 5 класу, запрошувала гостинно народ до святкового столу: 

Від душі вітаємо вас
І сердечно запрошуємо:
Всі турботи киньте,
Приходьте в гості,
Прямо до нашого ганку
До нас на Масляну.
Переконайтеся самі:
Пригостимо млинцями,
На сметані пампушками,
Пирогами пишними,
Лютий - помахаємо,
Березня - "здрастуй" скажімо.

А стіл був дуже смачненьким: і млинці, і пироги, і вареники, печиво, випічка, пампушки, каша, все було приготовлено руками нашої дружньої шкільної родини.

Учні підготували невеличкий святковий концерт, вітали гостей піснями: «Веснянка», «Я маленька українка», "Вишиванка", Коломийка.

Опудало зими спалили, весну зустріли.  Дітлахи залишились задоволені, щасливі.