Однією з найважливіших проблем сучасної освіти є помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ «інформаційного вибуху», який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Отже, головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

Для вирішення даної проблеми та її обговорення, обміну досвідом роботи, а також ознайомлення з окремими теоретичними аспектами у школі відбулось засідання педагогічної ради «Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів».

На порядку денному:

І. Теоретичний блок:

1. Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів. (Ярошук О.В., доповідь).

2. Інтегровані уроки – ефективний засіб підвищення пізнавальної активності учнів. (Лагер Т.Й., Івашина І.В., Ілюхіна Н.Л.).

ІІ. Практичний блок:

1. Гра як засіб підвищення пізнавальної активності молодших школярів: Жук В. Г., вчитель 1 класу, провела «Вітання у колі», «Шість блоків»; Сарбаш Л. В., вчитель 4 класу, запропонувала вправи з числами, де треба було проявити не тільки математичні, а й мовленнєві та життєві навички.

Наприкінці ради проведено вправу «Пазли»: вчителі зібрали картинку «Ознаки інтегрованого уроку», на якій були зазначені основні особливості освітнього «дива».