На останній місяць зими припадає одне з найбільших та найшановніших церковних свят - Стрітення. Це свято відзначали наші бабусі та прадідусі. Його ще називають Зимобором або Громниці.

На Стрітення у церквах святять воду. Кажуть, хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. разом з водою в цей день святили і свічки, які називали "громничими", бо вони оберігали людей і худобу від грому.

От і ми у школі запалили таку свічку, нехай вона захистить усіх нас, наш край, нашу рідну землю від біди.

Запалю я рідну свічку,

Щоб горіла,

Щоб вогняна громовиця

Оселю не спалила.

Про свято Стрітення існує легенда. Діва Марія принесла до єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після народження для посвячення Богові. Там їх зустрів старець Симеон. Йому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон жив майже 300 років і вже хотів померти. Одного дня з навіяння Святого Духа він прийшов у храм, де зустрів Діву Марію. Симеон узяв немовля на руки і, славлячи Бога, промовив"Нині відпускаєш у спокій раба свого, Владико, як і сказав ти, бо побачили очі мої спасіння" На честь цієї події і встановлено свято Стрітення (зустрічі).

А за іншим народним повір'ям, саме 15 лютого Зима зустрічається з Весною.

На нашому шкільному святі учні не тільки спостерігали за суперечкою Зими і Весни, але й декламували вірші, співали пісні про зиму і весну,відгадували загадки, грали в народні ігри, доповнювали прислів'я і, врешті-решт, примирили головних героїнь свята.

 А ще за давнім цікавим звичаєм, у цей день жінки випікали печиво у вигляді пташок-"жайворонків". А дітлахи нашої школи з солоного тіста виліпили пташок та розфарбували їх.

Гарно, у дружному колі, Зиму провели, а Весну красну зустріли, дві красуні були примирені.

Нехай охороняє усіх стрітенська свічечка, нехай всі будуть здорові та щасливі!